Лоранд Куліс
by on 28/05/2017
539 views
Історія легендарного Невицького замку овіяна легендами.
Що тільки про нього не говорили і які тільки не називали причини руйнування твердині: від вигадок, до впливу темних сил.
Насправді фортецю біля села Кам’яниця Ужгородського району було знищено під час релігійних воєн у 1644 році трансільванським князем Юрієм І Ракоці. А перша згадка про пам’ятку датується початком XIV ст. Тоді він слугував опорною базою місцевого феодального бунту проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев’яного замку кам’яний.
Як йдеться у Вікіпедії, історія Невицького замку починається приблизно у XII столітті. Його будівництво було пов’язане з активною проруською політикою угорських королів, зростанням ролі гірських перевалів і шляхів, які вели через Карпати на північ і схід до Галича та Києва. Тоді замок був земляним городищем невеликих розмірів, укріплення якого складалися з валів, ровів.
Що врятує від сміття Невицький замок?
У березні 1241 року монголо-татари ввірвалися в Угорщину через Верецький перевал, зруйнували укріплення в Невицькому. В другій половині XIII століття його знову відновили. В 1279 році угорський король Ласло IV (1274—1290) передав усі володіння комітату Унг і його управління трансільванському воєводі Фінті з роду Обо. Після його смерті господарем Ужанщини і Невицького замку став його брат Омодей, який володів замком до 1311 року. В Угорському королівстві почалась епоха міжусобиць, боротьби магнатів за королівський престол. Омодей і його сини брали в ній активну участь. Невицьку фортецю, що була місцем перебування жупана та його помічників, укріплюють. Саме на межі XIII—XIV століть на місці круглої башти будується новий чотирикутний донжон, а біля нього колодязь для збору дощової води завглибшки 4,5 м.
Провідний вчений Інституту карпатознавства Ужгородського національного університету, професор, доктор історичних наук Едуард Балагурі говорить: «Археолого-архітектурні дослідження вказують, що десь на зламі XV—XVI століть замок набуває сучасного вигляду. Дослідженнями вдалося також установити, що зі східної сторони існувала і третя захисна лінія, яка складалася з валів та дерев’яно-глиняних конструкцій. Вали замикали трапецієподібний простір із двома напівкруглими бастіонами. Залишки цих валів добре простежуються і тепер. Між другою та третьою захисними лініями існував невеличкий посад (0,7 га), де проживало і працювало ремісниче населення, яке обслуговувало володарів замку (гончарі, ковалі тощо). В разі штурму замку населення ховалося за надійними замковими мурами. Звичайні підрахунки вказують, що кількість замкових захисників разом із населенням палісаду могла сягати понад півтисячі осіб… Але замок не був непохитною цитаделлю і часто переходив із рук в руки, особливо в кінці XVI — на початку XVII століття, коли між Другетами почалися родинні чвари. Відомо, що у 80-х роках XVI століття королівські війська, вибивши із замку Гашпара Другета, допомогли заволодіти ним Дьордю II Другету».
Чому Ужгород і ужгородці не можуть розраховувати на жодного імператора
«Легенди самі по собі дуже цікаві, але для деяких з них можна знайти ще й певне історичне підґрунтя. Висновки нашої наукової експедиції дуже цікаві. По-перше, нам вдалося дослідити фортецю і підготувати матеріал, на основі якого можна стверджувати, що Невицький замок – пам’ятка унікальна. Ми з’ясували, що замок у ХІІІ столітті вже існував, більш точну дату поки що сказати не можемо. Стало відомо що архітектурний ансамбль пам’ятки у цілому сформувався у середині ХV століття – це є час його розквіту. Досліджено центральний замковий дворик, декілька приміщень. Знаємо, що зовнішня лінія оборони будувалася всередині ХV століття. Вручну волонтерами реконструювали більшу частину рову, продатували його і з’ясували, що його побудовано також всередині ХV століття. Виявилося, що він заповнювався водою. Тепер там води немає, але щоб вона заповнювала рів, було проведено водогін, яким вода йшла знизу вверх! І це в ті часи! Середньовічними будівельниками було використано закон сполучених посудин, відкритий Блезом Паскалем аж наприкінці ХVІІ століття. А тут на теренах сучасного Закарпаття – на два століття раніше його використали на практиці! Це – річ просто фантастична! У світі, думаю, подібні водогони були, просто так масштабно замки ще не досліджували. Коли дивлюся на топографію фортець, розташованих на території Словаччини, бачу приблизно однакову ситуацію. Отже, саме водогін є найбільшою родзинкою Невицького замку. Ми почали шукати аналогії і дізналися, що в Німеччині у замку Бланкенхайм знайшли такий же водогін. Там збереглися навіть дерев’яні труби. Мабуть такі ж були і в нас, але згнили. Гадаю, технологію сюди могли принести німецькі переселенці.
Ужгородський замок потрапив до десятки наймістичніших місць України
Що ж стосується легенд, то як я уже казав, реальна історія Невицького замку справді ще більш цікавіша Наприклад, розповідь про Поган-діву знаходить своє підтвердження в дійсності. Скоріш за все, її прототипом була угорська магнатка Ержебет (Єлізавета) Баторі, відома своїми садистськими нахилами. Вона була в родинних зв’язках із Дьордьом ІІ Другетом, він був чоловіком її дочки Катарін. Тож коли її почала переслідувати австрійська корона, вона переховувалася в різних маєтках, можливо, і у нас. На самому ж судовому процесі Другети мали б її захищати і частково їм це вдалося, адже її не катували, не стратили, а замурували у кімнаті, обмежили у спілкуванні. Там вона через деякий час і померла»,- зазначив історик і археолог, дослідник і охоронець Невицького замку Олександр Дзембас.
Post in: Society
Like (1)
Loading...
1